Він міг би стати інженером, офіцером або ще кимось. А став Героєм. Коли ти вперше знайомишся зі студентами-першокурсниками, то зазвичай запам'ятовуєш якісь деталі. Запам’яталися очі Нікіти: глибокі, вдумливі, довірливі. Коли сміявся, то очі так і сяяли. А коли сумував, то наче брижі з'являлися на злегка сколиханій воді. Такі очі Нікіта Жевнов отримав в спадок від мами, невеличкої на зріст жінки, але з перших хвилин спілкування, розумієш, що окрім очей, пані Ірина подарувала своєму синові сильний характер та величезне серце.
21 жовтня викладачі та студенти коледжу спеціальності, на якій навчався Нікіта Жевнов, з великою вдячністю та шаною зустрічали маму нашого Героя. Пані Ірина подарувала сьогоднішнім студентам коледжу два 3D-принтера, які значно зміцнять матеріально – технічну базу спеціальності «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка». Музею коледжу, на згадку про сина, пані Ірина подарувала військову форму та годинник Нікіти, який завмер у фатальну хвилину…
Викладачі коледжу провели для Ірини Володимирівни екскурсію новими STEM – лабораторіями, оновленим кабінетом, де навчався Нікіта.
Педагоги, які знали Нікіту, згадують, що він завжди був самостійним. Здавалося, сам може абсолютно все: готувати, ремонтувати, вчитися, вирішувати дорослі проблеми, йому ніколи не бракувало рішучості, витримки, чуйності. Коли їхня одногрупниця Олена, єдина дівчинка в колективі, мала запаморочення, швидко й турботливо, ледь не першим біг на допомогу.
У 2020 році Нікіта успішно закінчив наш коледж та отримав освітній ступінь «молодший спеціаліст» зі спеціальності «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва». Займався спортом та любив футбол.
Нікіта був компанійським, ніколи не скаржився на труднощі, які виникали. Легко сходився з людьми, тож мав багато друзів, завжди обстоював свою думку. Його рішучість і наполегливість свідчили про сильний характер. Мабуть тому у бою був відчайдушним, стійким, непохитним. Був Героєм тим, ким захоплюються, на кого рівняються, кому дякують.
Молодший сержант, заступник командира бойової машини - навідник-оператор механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини ЗСУ Нікіта Жевнов, вірний військовій присязі, загинув 4 серпня 2022 року поблизу Степової Долини на Миколаївщині, до останнього захищаючи свою Батьківщину.
«Кажуть, що час лікує. Це неправда, час нікого не лікує. Просто ми стаємо сильнішими, звикаємо і перестаємо звертати на біль увагу», - говорить пані Ірина. Але треба жити далі. Молодому поколінню студентів мама Нікіти побажала цікавих занять та міцних знань, бо саме їм розбудовувати нашу країну після перемоги над ворогом. Студенти ж на знак великої поваги подарували мамі Героя символічні жовто–блакитні квіти, дякуючи за подарунки і, звісно, за сина - Героя.
