Похід вихідного дня

Просидіти черговий вихідний вдома чи закинути за плечі рюкзак та вирушити в похід? Така дилема постала перед студентами коледжу в останній навчальний день тижня. Тож легкі на підйом, із жилкою авантюристів хутенько обрали другий варіант. День на збори, організацію та планування походу.

У похід вирушили недільного ранку і не пошкодували. Мандрівникам вдалося спіймати один з останніх теплих днів осені, зачепити його за верхівки сосен та довго не відпускати, щоб мати змогу відпочити досхочу.

Похід був не лише розважальний, адже голод не тітка, та й сонце обіцяло швидкий полудень, а свіже лісове повітря стрімко збуджувало апетит. Десантом студенти розсіялися лісом і незабаром великі оберемки гілля посунули до костровища. 

Складно сказати хто був кашоваром, а хто помічником. Тимофієв Сергій Петрович, провідник лісовими стежинками, багаторічний кашовар, Валентин - також має неабиякий досвід у цій справі, але нема межі досконалості, тож і кашовари, і помічники щедро ділилися секретами вдалої козацької каші.

Тим часом для дівчат та класних керівників ще тим квестом став пошук трав для чаю: м’яти болотної, материнки .... У кінці-кінців пошуки завершилися частковим фіаско, то ж, щоб якось прикрасити невдачу, вирішили рясно оздобити чайний букет пагінням кропиви жалкої, листям ожини та іншим маловідомим зіллям, яке спочатку ретельно перетирали пучками, принюхувалися до його аромату та дещо ризикували, пробуючи на смак. Але ж Сергію Петровичу очі замилити не вдалося, кілька хвилин на пошуки і в чайнику, поруч із перебраним нашим зіллям, підстрибували в окропі плоди калини та ожини.

Козацька каша вдалася на славу, а чай із лісових та болотних трав додав енергії. Ліс рясно повнився дзвінким дитячим сміхом, юнацьким завзяттям. М’яч то злітав у верховіття, то шукав щонайгустіші кущі, ховаючись у лісові хащі, то враз втрапляв у ціль, вибиваючи з гри чергового гравця.

Зворотній шлях був розніженим та неспішним. Спочатку невеличка тусовка в Містечку птахів, потім заглянули в Гуртожиток комах, а потім зачепилися за стенд з розповіддю про одвічну боротьбу між дятлом та жуком-вусачем.

А наостанок, прощаючись із лісом та дякуючи йому за це


й незабутній день, вимріювали нові подорожі.

фото: 
Українська