19.03.1983 – 26.07.2022
Олексій Одноволик народився 19 березня 1983 року в смт. Стеблів (Корсунь-Шевченківський район, Черкаської області), Мешкав у смт. Глеваха (Фастівський район, Київська область). У 1998 році вступив до Смілянського технологічного харчового технікуму на спеціальність «Контрольно-вимірювальні прилади».
Добровольцем брав участь в АТО на Сході України з 2014 року у складі Національної гвардії України. Під час боїв за Дебальцеве одержав поранення і був демобілізований за станом здоров’я. Проте, розуміючи, що його знання і військовий досвід ще знадобляться, у 2016 році закінчив факультет підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Олексію було присвоєне військове звання молодший лейтенант ЗСУ. З початком повномасштабного вторгнення чоловік знову став на захист країни. Був командиром розвідувального взводу 1 батальйону 46 окремої десантно-штурмової бригади. Загинув лейтенант 26 липня 2022 року при штурмі села Білогірка Херсонської області.
Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно), медаллю «За відвагу» (посмертно), медаллю «За відданість воєнній розвідці» І ступеня (посмертно), нагрудним знаком «За відзнаку в службі», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнакою «25 років Незалежності України», відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя».
Прощання відбулось 29 липня 2022 року в смт. Глеваха на Київщині. Похований у смт. Стеблів Черкаської області на Зароському кладовищі.
Залишилися дружина та двоє дітей.
Вічна пам’ять і низький уклін Герою!