Чотири роки, ніби чотири дні

З цих слів розпочалася зустріч випускників минулого року зі студентами груп АКТ24 та ХТ22. Андрій Тарасюк та Єва Онуферко розповідали про своє навчання в коледжі, про власні досягнення і здобутки. Особливою темою були спогади про коледж – теплі, яскраві, незабутні.

Адже наш коледж став для них першою сходинкою на шляху до здобуття вищої освіти, дав грунтовні й міцні знання і вміння. Сьогодні вони вже майже досягли поставлених цілей: навчаються у вищих навчальних закладах, мають роботу, але не зупиняються на досягнутому, продовжують долати перешкоди і йти вперед.

Студенти-першокурсники ставили запитання та отримували відповіді на них: чи важко було вчитися, які предмети складні для вивчення, що запам’яталося найбільше у коледжі, чи були неприємні моменти тощо. Найбільше говорили про дуальне навчання і це зацікавило першокурсників, особливо заробітна плата. Така зустріч була потрібна студентам 1 курсу, спеціальності «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка».

Кажуть, що пам'ять – одна з найдивовижніших можливостей, якою наділена людина, адже саме спогади можуть перенести людину в той період, який називається «студентські роки».

фото: 
Ukrainian