06.01.1971 – 19.02.2015
Андрій Степанович Горбенко народився в 1971 році у Смілі. Навчався в СПТУ-5,потім у 1998 році вступив до Смілянського технікуму харчових технологій на спеціальність «Обробка металів різання». Служив в армії. Працював помічником машиніста потяга в локомотивному депо, проходив службу в органах внутрішніх справ, був головним механіком у Смілянському міському РЕМ, водієм Смілянського РЕМ.
У серпні 2014 року був мобілізований до лав ЗСУ. Був учасником АТО, сержантом, старшим водієм 81-ї аеромобільно-десантної роти (90-го аеромобільно-десантного взводу).
Про Андрія слова самі складаються. «Золота людина», - кажуть про нього люди. Руки золоті, і серце таке саме. За що не брався – все виходило як годиться. І людям у допомозі не відмовляв. Сам дім «з нуля» збудував, родину туди завів– сміявся, «я зі своїми дівчатами завжди як у квітнику!» Таких донечок виростив - і милуватися, і пишатися можна. Чудовий батько, турботливий чоловік, брат, син...І на фронті він піклувався про хлопців, з якими пліч-о-пліч боронив рідну землю. То мужність – лишатися людиною в пеклі війни. Андрій Степанович не просто був такою людиною. Він лишиться таким у нашій памяті. Він мав у серці те, що не вмирає... Ніхто його не забуде. Він любив життя і прагнув змінити його на краще. Та, на жаль, воно обірвалося… Однак герої не вмирають. Він завжди житиме у наших серцях, у нашій пам’яті…
Загинув 19 лютого 2015 року поблизу с. Опитне (Ясинуватський район) Донецької обл. від мінометного обстрілу.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Присвоєно звання «Герой Черкащини» (посмертно)
Залишилися дружина та дві доньки.
Місце поховання: с. Мала Смілянка, Смілянського району, Черкаської області.
Вічна пам’ять та низький уклін Герою!