В Україні триває кампанія імунізації проти COVID-19. Викладачам і співробітникам коледжу як і всім працівникам освіти роблять щеплення вакциною "Pfizer" (за бажанням можна іншою вакциною).
Станом на 29.09.2021 року кількість вакцинованих працівників двома дозами складає понад 80%. Утім, дехто до останнього моменту вагається, чи варто робити щеплення, побоюючись небажаних реакцій організму чи дослухаючись до чиїхось "страшилок". Інших відлякує необхідність подвійного щеплення, мовляв, а як на другу дозу не стане вакцини? Для того, щоб внести ясність у деякі питання щодо вакцинації та отримати відповіді на інші, головний редактор "Київського політехніка" Дмитро Стефанович зустрівся з директоркою Київської міської студентської поліклініки Іриною Собко. Запис цієї розмови пропонуємо вашій увазі.
Дмитро Стефанович. – Давайте почнемо зі спростування одного міфу, якщо це дійсно міф. Мова, звісно, не про "чипування" – про це серйозно говорити складно. Але навіть серед деяких наших викладачів побутує думка, що, мовляв, людина зразу після вакцинації стає заразною для оточуючих, оскільки буцімто їй вводять ослаблену хворобу, тобто на деякий час вона стає носієм вірусної загрози. Чи правда це?
Ірина Собко. – Ні, це таки міф. Людей нічим не заражають. Якщо це вакцина "CoronaVac" від компанії "Sinovac Biotech", то її створено за традиційними, відомими багато десятиліть технологіями на основі вбитого вірусу. Після введення в тілі людини він аж ніяк не може ожити. А от антитіла до нього в організмі виробляються.
Якщо мова про "AstraZeneсa", то це вакцина, що виробляється за сучасними технологіями з використанням ослабленого аденовірусу (простою мовою – вірусу застуди) мавпи. Цей вірус генетично модифікований для того, щоб він більше нагадував коронавірус, причому така його модифікація захворювань викликати не може. Але він тренує імунну систему розпізнавати реальний вірус і навчає її боротися з ним.
Якщо говорити про вакцину "Comirnaty" від компанії "Pfizer та BioNTech" (її найчастіше називають просто "Pfizer"), якою вакцинують більшість працівників та здобувачів освіти, то при її виробництві застосовуються надсучасні технології, засновані на використанні модифікованої нуклеозидами матричної рибонуклеїнової кислоти (мРНК). Її введення викликає в організмі людини вироблення антитіл до вірусного білка.
Тобто вакциновані люди – це не хворі, відтак жодної небезпеки для когось вони не становлять.
– Вакцинування проти коронавірусу потребує двох доз. При заповненні форми перед отриманням першої дози вакцини усіх попереджають, що другий укол слід зробити за 21 день після першого. Але життя є життя, і може так статися, що цього дня людина не матиме змоги прийти до кабінету щеплень, або ж саме того дня у пункті вакцинації не буде потрібної вакцини і її привезуть на 2 дні пізніше, і таке інше. Що тоді робити? Чи можна збільшувати цей інтервал?
– Інтервал між першим і другим уколами може бути збільшений до 28 днів. І взагалі, доволі багато фахівців кажуть, що краще навіть, щоб інтервал між двома дозами становив не 21, а 28 днів. Але не менше 21 дня! Тому й ставляться такі часові межі – від 21 до 28 днів, бо ж усі розуміють, що людина не завжди зможе приїхати саме в один-єдиний визначений день. Тому є часовий термін – один тиждень – у який вона має вкластися.
– Наступне запитання щодо двох доз. Можна почути від деяких науковців і лікарів, що людині, яка перехворіла на COVID-19, для створення стійкого імунітету достатньо ввести лише одну дозу препарату. Чи все ж таки варто проводити повний цикл?
– Ми працюємо згідно з наказами Міністерства охорони здоров'я України та положеннями Дорожньої карти з проведення масової вакцинації, затвердженої Міністерством. Там чітко визначено: два щеплення, крапка.
– Зрозуміло. А от щодо формування імунітету: інколи пишуть, що стійкість до зараження формується вже після першої дози вакцини. Але лише після другої ефективність складає прогнозовані 95%. Чи дійсно, навіть після першої ін'єкції людина вже є захищеною?
– Річ у тім, що кожне щеплення, особливо перше, на кожну людину впливає індивідуально. Це найголовніше. Деякі люди переносять щеплення, не відчуваючи в собі жодних змін. В інших підвищується температура, є місцеві зміни, тобто гіперемія руки, біль у місці введення, іноді можуть бути якісь висипання, алергічні реакції тощо. Тобто на ваше запитання можна відповісти так: дійсно, антитіла виробляються, причому вже після першого щеплення. Але закріплює цей ефект, створює стійкий імунітет лише друге щеплення.
– Звідси випливає й наступне запитання – щодо реакцій організму на вакцину та побічних дій. Знаю людей, які вагаються з прийняттям рішення щодо вакцинації, бо бояться, що вона може викликати загострення їхніх хронічних захворювань. Взагалі, напевно варто розрізняти короткотермінові і довготермінові реакції та справжні побічні дії, чи не так?
– Так. І ми спостерігаємо за реакцією людей на введення їм вакцини впродовж п'ятнадцяти-тридцяти хвилин. Ми намагаємося убезпечити людей від анафілактичного шоку і готові надати їм допомогу в разі його виникнення. Довготривалі реакції – це ті, які розвиваються протягом трьох днів. Тут можуть бути, як я вже сказала, біль у місці уколу, гіпертермія, лихоманка, головний біль, які впродовж двох-трьох днів минають. Побічних дій, тобто якихось захворювань у нас не зустрічалося. Тим більше після щеплення "Pfizer". Ми працюємо з цією вакциною вже давно, але нічого подібного не було.
– Але ж протипоказання до вакцинації існують. Скажімо, чи можна робити щеплення людям з хронічними захворюваннями? Чи алергікам? А при сезонному полінозі?
– Поліноз (тобто реакція організму на пилок рослин або спори грибів, яка проявляється алергічним ринітом, сльозовиділенням тощо – прим. ред.) протипоказанням не є. А от алергія на певні компоненти вакцини дійсно може бути. Тому запитання про те, чи є в людини алергія, і на що саме, – одне з перших, які ставлять лікарі перед вакцинацією, перш ніж дати дозвіл на щеплення. Це найголовніше питання, бо інші, навіть найсерйозніші захворювання протипоказаннями не є. Навіть онкохворих ми щеплюємо. Понад те, людям з хронічними хворобами таке щеплення рекомендоване.
– Чи потрібно готуватися до вакцинації, і як саме? Можливо, чогось не можна робити? Мова про спортивні навантаження, роботу на сонці тощо, якісь обмеження в харчуванні.
– Жодних особливих рекомендацій щодо цього немає. Звичайний спосіб життя, який ви ведете. Єдине, чого слід уникати, – це вживання алкоголю. Як до щеплення, так і впродовж трьох днів після нього.
– З алкоголем зрозуміло, його вживання, тим більше зловживання, – це шкідлива звичка. А як щодо інших обмежень – уже після щеплення? Чи можна займатися спортом, працювати в саду тощо?
– Впродовж трьох днів після щеплення не слід відвідувати басейн і сауну. А так можна вести свій звичний спосіб життя, жодних інших обмежень немає. Спортом займатися можна.
– Чи резервується за конкретною людиною після першого щеплення друга доза?
– Так, обов'язково. Всі, хто щепиться, є в списках, усіх вносять до бази даних електронної Медичної інформаційної системи. Понад те, навіть сімейні лікарі можуть подивитися у вакцинальний анамнез своїх пацієнтів, тобто відкрити Медичну інформаційну систему і побачити, коли його декларант вакцинувався і якою вакциною – це все в системі є.
– Ну і наостанок запитання про те, чи потрібно дотримуватися якихось санітарно-епідемічних обмежень після отримання двох щеплень?
– Так, доки пандемію не подолано в світі, доки в країні не сформовано колективного імунітету – доти усім слід дотримуватися визначених Міністерством охорони здоров'я і здоровим глуздом правил: додержуватися маскового режиму в приміщеннях, громадському транспорті та людних місцях, уникати великих скупчень людей, гарно провітрювати приміщення, регулярно і правильно (не менше 30 секунд) мити руки з милом тощо.
– Дякую за цікаві й змістовні пояснення.
