«Ми не феміністки, ми лише жінки, які вивчають інженерну механіку, щоб в майбутньому отримати хорошу роботу і нормально жити!» - встигла сказати Наталі Прово, студентка Монреальської Політехнічної школи, перш ніж загинула разом з іншими тринадцятьма студентками.
Трагедія далекого 1986 року стала темою виховної години в групі МТ/МД22.
Стрілянина в Монреалі стала наймасовішим вбивством у Канаді й шокувала багатьох у країні та світі. Обставини та мотиви злочину привернули увагу до проблеми насильства проти жінок, а 6 грудня стало не тільки днем пам'яті жертв трагедії, але й символом боротьби жінок за свої права. На жаль, цей випадок не є одиничним. Насильство щодо жінок та дівчат – одне з найпоширеніших порушень прав людини у світі. За статистикою, кожна третя жінка за своє життя зазнала насильства.
Жінка беззахисна у часи воєнного лихоліття. Наші співвітчизниці зазнають насилля від ворога в окупації, в полоні, у фільтраційних таборах.
Беззахисна жінка і в тоталітарній державі. Прикладом є трагічна історія 22-річної Махси Аміні. Після смерті дівчини Іран охопили масштабні протести проти свавілля влади і пригнічення жінок в країні.
Не варто забувати про й домашнє насильство – фізичне, психологічне та економічне.
Також на виховній годині розглянули важливі та актуальні теми гендерної рівності в суспільстві: історія фемінізму, «скляна стеля», «друга й третя зміни», «мамина доріжка», «материнський розум» - та здійснили віртуальну подорож до Жіночого музею Харкова.