Голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1946 років в Україні - не історична минувшина, а трагічні сторінки історії, які не мають терміну давності і забуття. Вони були і залишаються незагоєними ранами генетичної пам’яті українського народу. Понад 7 мільйонів українців заморили штучним голодом для досягнення злочинної політичної мети - ослаблення та винищення волелюбного українського селянства - соціальної основи нації.
Влада росії заборонила ці слова, щоб приховати правду не лише про минулі, але й про майбутні злочини. Вже сьогодні путін оголосив, що Україна «повністю створена росією», що «ніякої України не існує». Це ні що інше, як заявка на повне знищення нашої нації і держави. Його «денацифікація» означає фізичну ліквідацію всіх, хто не визнає Україну частиною росії. А так звана «демілітаризація» передбачає знищення не лише українського війська, але й загалом української держави та всіх її інституцій.
Ми пережили совєтський геноцид, переживемо і переможемо у цій війні, бо пам’ять зробила нас сильнішими і розумнішими. А путін відповідатиме перед світом за злочин геноциду ХХІ століття.
О 16-й годині 26 листопада – загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.
Дорогі студенти, шановні колеги! Єднаймося у молитві–спомині. Хай пам'ять про всіх невинно убієнних українців згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
